Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
маневрувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
верткий — а/, е/. 1) Дуже рухливий, спритний, в юнкий. || Який легко і швидко може повертатися в різні боки, маневрувати. 2) перен. Який легко вміє виходити із складного становища … Український тлумачний словник
зманеврувати — у/ю, у/єш. Док. до маневрувати … Український тлумачний словник
маневрений — а, е. 1) Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). 2) Здатний маневрувати (у 1 знач.), швидко міняти напрямок руху; рухливий … Український тлумачний словник
маневрування — я, с. Дія за знач. маневрувати … Український тлумачний словник
повітряний — а, е. 1) Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. •• Пові/тря/на поду/шка заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм… … Український тлумачний словник
притискати — а/ю, а/єш і прити/скувати, ую, уєш, недок., прити/снути, ну, неш; мин. ч. прити/с, ла, ло і прити/снув, нула, нуло; док., перех. 1) Щільно прикладати, притуляти кого , що небудь до когось, чогось. || З певним зусиллям давити, натискати на кого ,… … Український тлумачний словник
хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… … Словник синонімів української мови
